- загублювати
- —————————————————————————————загу́блюватидієслово недоконаного видурідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
загублювати — юю, юєш, недок., розм., рідко, загуби/ти, гублю/, гу/биш; мн. загу/блять; док., перех. 1) Через неуважність втрачати що небудь, забуваючи, залишаючи десь; прот. знаходити. || Ненароком упускати, випускати з рук що небудь. || Переставати бачити,… … Український тлумачний словник
загублювати — люю, люєш, Пр. 1. Втрачати що небудь через неуважність. Загубив єм вшыткы пінязі, якы єм мав. 2. Втрачати які небудь особливості, якості. Поранений Петро сказав пару слів і зас загубив пам ят. 3. Втрачати когось або щось. Загубив єм братів на… … Словник лемківскої говірки
загубити — див. загублювати … Український тлумачний словник
дорізувати — зую, Пн. Дорізувати, загублювати когось остаточно … Словник лемківскої говірки